Я одна з найперших кричала, билась головой об стіну, доказувала, що не буду працювати вихователем.
І ось вже пропрацювавши три місяці до мене доїхало, що вихователем бути добре: ти кожен день впадаеш в дитинство, розповідаеш дітям про якісь цікаві нові речі і вони з цікавістю слухають тебе, кожного ранку тобі обов'язково хтось із дітей подарує квітку ( і це піздєц як приємно ) і так далі, і так далі, і так далі. Вихователем бути класно… АЛЕ НЕ В НАШІЙ БЛЯДОКРАЇНІ, де прибиральник заробляє більше, ніж вихователь, де ти повинна робити ремонт в кабінеті завідуючої кожні три місяці, бо їй, блять, захотілось чогось новенького( а потім у зам.завідуючої, а потім в методиста), де тебе засадять за те, що дитина із-за свого шила в жопі зламала руку, де система навчання змінюється з кожним роком і відбирає у дітей дитинство (до відома: англійська мову та програмування ми почали вивчати у другому класі, а тепер діти повинні вивчати з 4 років!)
Да я, блять, хуєю з цієї країни.